Фізичний розвиток

Організаційна робота всіх структур

з фізкультурно-оздоровчої роботи

в дошкільному навчальному закладі

Як неоціненний Божий дар сприймаємо ми дітей, покладаючи надії на те, що виростуть вони здоровими, добрими, розумними. Проте за останні роки стан здоров’я дітей в Україні погіршився, що пов’язано з наслідками аварії на ЧАЕС, збільшенням нітратів та радіонуклідів у продуктах харчування, забрудненням морів, річок, повітря. Зросла кількість застудних та інфекційних захворювань, що негативно позначається на фізичному розвиткові дошкільнят.

У дошкільному дитинстві закладаються основи здоров`я, виховуються основні риси особистості людини. Міцне здоров’я – важливе підґрунтя успішного всебічного розвитку дитини і розкриття її особистісного потенціалу. Саме тому принцип оздоровчої спрямованості навчально-виховного процесу виокремлюється як один із стратегічних у сучасній системі дошкільної освіти.

Відповідно до законів України «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру» одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах залишається фізичне виховання та оздоровлення дітей. Основна мета фізкультурно-оздоровчої роботи – охорона та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, покращення його працездатності; своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості; виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.

Основою системи фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі є руховий режим як сукупність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми, які раціонально поєднуються і послідовно використовуються залежно від віку дітей, місця в режимі дня, сезону.

Робота дошкільного навчального закладу в цілому спрямовується на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дитини дошкільного віку.

Сучасні підходи до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ

Пріоритетний напрям освітньо-виховноі роботи у нашому дошкільному навчальному закладі — організація фізкультурно-оздоровчої роботи, що органічно пов’язана з активною руховою діяльністю дітей та має на меті забезпечити оптимальний стан їхнього здоров’я, успішний фізичний розвиток, подолання гіподинамії, формування рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей та формування інтересу до різних видів рухової діяльності.

Ця робота спрямовуєтья на виявлення резервів повноцінного фізичного розвитку дітей та формування основ здорового способу життя. Для цього система фізичного виховання дітей володіє багатим арсеналом різноманітних фізкультурно-оздоровчих засобів. Чим різноманітніші засоби виховного впливу на дітей використовуємо в своїй роботі, тим динамічнішим є перебіг процесу фізичного розвитку дошкільнят.

Основні показники фізичного здоров’я дитини — загартованість організму (ступінь розвитку адаптивних можливостей організму проти негативних змін навколишнього середовища); повноцінний фізичний розвиток; рівень рухової підготовленості; розвиток фізичних якостей та тренованість організму.

Ефективність загартовування дітей визначається доцільним вибором різних його видів (обтирання, обливання холодною водою, контрастне обливання, ходіння босоніж, полоскання горла, використання сауни, плавання в басейні тощо). Запорука позитивних зрушень — систематичність, послідовність, позитивне ставлення дитини до загартувальних процедур, відсутність примусу.

Актуалізації знань дітей, їхніх умінь та навичок, особистісних досягнень у сфері рухового досвіду сприятиме й залучення їх до планування варіантів виконання рухових завдань на прогулянці, під час пішого переходу. Більшої самостійності варто надавати малюкам і в рухливих іграх, заохочувати їх самостійно організовувати знайомі ігри, розподіляти ролі, продумувати й ускладнювати правила. Саме такий підхід допоможе деяким дітям, які звикли перебувати під пильною опікою дорослих, доцільно й цікаво організовувати власне дозвілля.

Передумови збереження здоров’я дитини:

Гуманістична спрямованість освітньо-виховного процесу: повага до дитини, віра в її можливості, відсутність критиканства, об’єктивно-оптимістичний аналіз досягнень вихованця.
Встановлення доброзичливих стосунків: водночас поєднання доброзичливого ставлення педагога з об’єктивною вимогливістю. Урахування базових можливостей дитини та результативності її здобутків.
Надання кожній дитині можливості почуватися щасливою.
Забезпечення оптимальної реалізації особистісного потенціалу кожної дитини (зникає елемент невдоволення через неуспішність).
Застосування особистісно значущих способів діяльності, завдань різних видів та рівнів.
Особистісна налаштованість працівників дошкільного навчального закладу і батьків на збереження здоров’я малюків як основного елементу загальнолюдської культури.
Забезпечення оптимальної активної життєдіяльності дітей.
Відхід від декларативного стилю виховання на користь дієвого.
Усвідомлення дорослими того незаперечного факту, що навчають не лише ті норми і правила, які ми озвучуємо, а й наше поводження в повсякденному житті. Саме наша поведінка щодня, щохвилини є яскравим прикладом для наслідування.
Відповідність процесу життєдіяльності дітей нормам безпечного та здорового способу життя, які декларуємо. (Абсурдно роз’яснювати дітям значення позитивних емоцій, а в реальному житті повсякчас гримати на них, застосовувати покарання тощо). Здоровий спосіб життя має бути не лише засобом досягнення міцного здоров’я, а нормою щоденного життя.

Головні аспекти здоров’язбережувальної роботи

Оздоровчий аспект виховання має на меті вибір доцільного змісту, що відповідає потребам безпечної життєдіяльності дітей, адже знати — означає усвідомлювати правила оздоровчої та безпечної поведінки, а вміти — володіти сформованою системою поведінкових навичок.

Щодо виховного впливу на усвідомлення дітьми чинників здоров’я, засвоєння ними основ культури здоров’я, то тут дуже важливо, щоб освітній зміст відповідав вікові дітей, їхнім потребам, інтересам та можливостям.

Інформаційний компонент дошкільної освіти має бути виваженим, відповідати психічному розвитку дітей та забезпечувати формування їхньої компетентності у сфері зміцнення здоров’я, фізичного розвитку. Ефективно ознайомлювати дітей з правилами безпечної поведінки на природі, у соціумі з незнайомими людьми, побутовій діяльності, чинниками здоров’я, емоціями, правилами етичної поведінки допоможуть бесіди, розповіді, різні види наочності, художня література, аналіз життєвих ситуацій, щоденне вправляння.

Реалізації цієї мети сприяють також заняття, міні-заняття, свята, розваги, валеохвилинки; емоційно насичені ігрові технології (дидактичні, сюжетно-рольові, театралізовані ігри, рухливі ігри та ігри змагального характеру, імітаційні вправи, пантоміми, рухові шаради тощо), казкотерапія, розігрування життєвих ситуацій тощо. Тут стануть у пригоді різні види діяльності: рухова, ігрова, мовленнєва, образотворча, трудова тощо.

Маємо усвідомлювати: з власним організмом, частинами тіла дітей ознайомлюють не просто заради знань, а передусім заради свідомого збереження ними власного здоров’я. Інформація, яку отримують діти, має бути доступною та зрозумілою для них, відповідати вимогам життя, забезпечувати комфортну та безпечну життєдіяльність малюків сьогодні. Тому ознайомлюємо вихованців не з анатомічною будовою вуха, ока, а з тим, які функції ці органи виконують та з правилами їх охорони. Щодо засобів лікування, то з дітьми не ліки слід розглядати (це прерогатива дорослих), а вчити їх заварювати цілющий трав’яний чай, готувати розчин для полоскання горла, вітамінні салати тощо. Тобто формування уявлень, знань має відбуватися в процесі життєдіяльності дітей, виходячи з їхніх інтересів та потреб. Ці знання необхідні малюкам для повноцінної життєдіяльності вже сьогодні.

Пріоритетні напрями фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному закладі:

учити дітей дбати про своє здоров’я;
розвивати потребу в щоденній руховій діяльності;
розвивати фізичні якості, формувати навички володіння основними рухами та руховими діями;
підтримувати у дітей інтерес до різних видів спорту, занять фізкультурою, плаванням;
забезпечувати взаємодію педагогів, медичних працівників та батьків у питаннях зміцнення психічного, фізичного здоровя дітей та формування у них здорового способу життя.

Щоб зберегти та зміцнити здоров’я дитини, дорослі мають:

створити у дошкільному закладі та сім’ї умови для зміцнення здоров’я і зниження захворюваності дітей — обладнати зони фізичної активності, забезпечити раціональний режим дня та повноцінне збалансоване харчування, проводити загартовувальні та загально-зміцнювальні процедури (фізичні вправи, масаж тощо);
забезпечити кваліфікований медичний нагляд;
формувати навички здорового способу життя, зокрема — власним прикладом.

Для реалізації плану фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному навчальному закладі слід створити певні умови, зокрема обладнати:

спортивну залу для проведення фізкультурних занять, розваг, свят;
спортивний майданчик;
фітобар;
масажний кабінет;
медичний кабінет, устаткований фізіоапаратурою.

Обладнання спортивної зали повинно містити:

спортивні комплекси;
гімнастичні стінки;
похилі драбини та дошки;
спортивний інвентар та обладнання.

Предметно-ігрове середовище має бути розвивальним, раціонально облаштованим, домірно насиченим і не лише служити фоном для епізодичних рухових дій, а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності.

У кожному груповому приміщенні бажано створити осередок фізкультурно-оздоровлювальної активності (гімнастична стінка, драбинка, гімнастична лава, куби, м’ячі, обручі, сухий басейн, «стежка здоров’я», фітоподушки, різні іграшки – автомобілі, візки тощо). Розміщення обладнання має забезпечити вільний без перешкод доступ до нього та сприяти руховій активності дітей, закріпленню у них набутих умінь та навичок.

Широкий спектр фізкультурного обладнання сприяє розвитку інтересу дітей до занять, зміцнення свого здоров’я. Усе обладнання повинно відповідати віковим можливостям дошкільників та санітарним вимогам.

Засоби фізичного виховання та розвитку дошкільнят

У дошкільних навчальних закладах використовується комплекс різних засобів з фізичного виховання та розвитку малюків: фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму), природне середовище (повітря, сонце, вода), гігієнічні чинники (режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо). Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад: фітбол-гімнастика – вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються з оздоровчою метою; стретчинг – система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили.

До фізкультурно-оздоровчої роботи відносяться такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.

Ранкова гімнастика – обов’язково проводиться в ранкові години в кожній віковій групі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.

Головна вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку – у добре провітреному приміщенні.

Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку – 4-5 хв., молодшого дошкільного віку – від 6 до 9 хв., старшого – 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому.

Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від віку дітей.

Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ. Їх тривалість – 5-10 хв.

Фізкультурні хвилинки – проводяться під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. Їх тривалість 1-2 хвилин.

Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.

Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм.

Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.

Дні здоров’я організовуються один раз на місяць, починаючи з 3-го року життя. Цей день насичується різноманітними формами: загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, дитячий туризм, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках, фізкультурні заняття тощо. Більшість з них бажано проводити на свіжому повітрі.

У день здоров’я вся освітня робота пов’язується з темою здоров’я та здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова, пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо). Програма дня здоров’я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і розраховані на кожну вікову групу.

Виховання потреби у здоровому способі життя

Роботу з виховання потреби у дотриманні здорового способу життя необхідно здійснювати за такими напрямами:

прищеплювання стійких культурно-гігієнічних навичок;
розвиток уявлень про будову власного тіла, призначення органів;
навчання догляду за власним тілом, формування навичок надання першої долікарської допомоги;
формування уявлень про те, що корисно і що шкідливо для здоров’я;
формування потреби щодня займатися фізичними вправами.

Основні засади організаційної роботи всіх ланок дошкільного навчального закладу з фізкультурно-оздоровчої роботи

Дошкільний вік є вирішальним у формуванні фундаменту фізичного та психічного здоров’я, адже відбувається інтенсивний розвиток органів та становлення функціональних систем організму, закладаються основні риси особистості, формується характер, ставлення до себе та оточуючих. Дуже важливо саме на цьому етапі сформувати у дітей базу знань та практичних навичок здорового способу життя, усвідомлену потребу у систематичних заняттях фізичною культурою та спортом.

Цінність організації фізкультурно-оздоровчої роботи полягає в тому, що педагоги максимально насичують руховою активністю життєдіяльність дітей. Дитяча діяльність наповнюється оздоровчими заходами, які полегшують та прискорюють протікання адаптаційного періоду, а надалі — забезпечують достатній рівень фізичної підготовленості дошкільників відповідно до їхніх можливостей та стану здоров’я.

З метою організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному закладі, необхідно організувати роботу всіх ланок:

– адміністративно-господарська — розподіл функціональних обов’язків між членами колективу для забезпечення системи фізичного виховання дітей в цілому; координація дій вихователів, техперсоналу; створення відповідного навчально-матеріального середовища; медична робота; фінансова діяльність;

– організаційно-педагогічна — організація режиму життя, рухового, санітарно-гігієнічного, світлового, повітряного режиму; організація навчально-виховного процесу та фізкультурно-оздоровчих заходів;

– науково-методична — цілеспрямована робота з підвищення науково-теоретичного рівня та фахової майстерності; методична робота з педагогами;

– суспільно-педагогічна – робота з батьками, загальноосвітньою (спортивною) школою, громадськими організаціями, медичними установами, районними, міськими, обласними адміністраціями та відділами освіти, фізкультурно-оздоровчими центрами, вузами, училищами.

Організаційно-управлінські дії становлять основу певних підсистем та виконуються людьми, які відповідають реалізацію їх змісту.

Управлінська підсистема, до якої належать завідувач, методист, завгосп, медичні працівники, виконує адміністративно-господарські, науково-методичні та суспільно-педагогічні функції.

Дидактична та виховна підсистеми — вихователі, інструктор з фізичної культури, керівник спортивної секції, інструктор ЛФК, музичний керівник, діти та батьки – організовують всі види режимів, форми та засоби фізичного виховання, самостійну рухову діяльність дітей.

Науково-методична підсистема виконує організаційну функцію, пов’язану з підвищенням професійної компетентності вихователів та педагогів-спеціалістів через самоосвіту, курсову перепідготовку, науково-методичну роботу безпосередньо в дошкільному закладі. До неї входять: завідувач, методист, керівник творчої групи.

Суспільно-педагогічна підсистема охоплює організаційні форми роботи з батьками, громадськістю, що є завданням всього колективу та батьківського загалу. На перший погляд, виходить, що всі відповідають за все. І це справді так, бо яку б посаду ми не займали в дитячому садку, однаково відповідально маємо турбуватися про фізичний та моральний гарт,

здоров’я дітей. Однак треба пам’ятати і про чіткий розподіл обов’язків між кожним учасником педпроцесу. Розглянемо, як це має бути.

Завідувач. Здійснює загальне керівництво системою фізкультурно-оздоровчої роботи, забезпечує дитсадок фізкультурним обладнанням та інвентарем, дбає про створення умов для проведення різних форм роботи з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчих заходів згідно з режимом дня. Контролює роботу всіх працівників закладу, стежить, щоб не порушувався оптимальний руховий режим дітей різних вікових груп. Організовує медпрацівників на регулярні обстеження дітей, працює з ними в тісному контакті. Персонально відповідає за життя та здоров’я кожного малюка. Знає, які медичні заходи і в які терміни треба провести в садку, яка допомога потрібна з його боку та з боку педагогів. Спільно з медичними працівниками, вихователями, інструктором з фізичної культури аналізує та заслуховує на педагогічній раді результати планових лікарських оглядів, планує заходи із загартування дітей, корекції постави, допомагає педагогам встановити індивідуальний режим для дітей другої та третьої медичної груп (слабкі діти). Здійснює організацію калорійного харчування відповідно до вікових особливостей та стану здоров’я дітей, надає допомогу в складанні меню, стежить, аби їжа була різноманітною і багатою на вітаміни.

Так само завідувач повинен стежити за дотриманням гігієнічних правил в усіх приміщеннях садка, дбати про те, щоб не порушувався повітряний режим в групових кімнатах, спальнях та фізкультурній залі, щоб прогулянки на свіжому повітрі проводилися будь-якої пори року. Завідувач здійснює щоденний контроль за роботою всіх членів колективу, причетних до фізичного виховання дітей, відвідує заняття, ранкову гімнастику, рухливі та спортивні ігри, фізкультурні заняття на прогулянках. Разом із педагогами аналізує результати їхньої роботи, відзначає позитивне в ній і недоліки, радить, як їх усунути.

Переглядає документацію вихователя, інструктора з фізичної культури (оперативно-календарний план, плани-конспекти занять тощо). Дбає про підвищення фахової майстерності педагогів і медиків.

Пригадаємо найважливіші вимоги, які передбачає діяльність завідувача: зокрема, це вивчення конкретних теоретичних та методичних питань фізичного виховання дітей та обговорення їх на педагогічних радах; участь у семінарах-практикумах, педагогічних читаннях, колективних відвідуваннях занять тощо; організація регулярного — щонайменше раз на п’ять років — підвищення кваліфікації педагогів; пропаганда знань з фізичного виховання дітей у сім’ї; підвищення особистого науково-методичного рівня.

Вихователь-методист. Відповідає за виконання навчальних програм і якість занять з фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм фізичного виховання, скеровує педагогів на досягнення високої щільності фізкультурних занять, дає рекомендації щодо формування у дітей різних вмінь та навичок. Координує діяльність педагогів з проблем збереження і зміцнення здоров’я дітей, пропагує роботу серед батьків та вчителів з питань фізичного виховання в родині. Знайомить вихователів з новітніми технологіями фізичного виховання дітей, надає їм допомогу в підвищенні майстерності, зосереджує в методичному кабінеті відповідну літературу та готує стенди новинок методичної літератури.

Саме методист вивчає роботу вихователів, інструктора з фізичної культури, музичного керівника та інших педагогів для складання рекомендацій на майбутнє, вивчає, узагальнює та поширює кращий педагогічний досвід не тільки в своєму колективі, а й у районі, місті, області. Оформлює виставки передового досвіду, готує доповіді та виступи на педагогічних радах, методоб’єднаннях тощо. Проводить колективні перегляди різних форм роботи з фізичної культури, заходів з фізкультурно-оздоровчої роботи та організовує їх обговорення, вивчає досвід виховання у сім’ї.

Вихователь групи. Основна роль в організації життєдіяльності дошкільнят покладається на вихователя і вимагає від нього професійної компетентності та особистісної зрілості, адже дорослий відповідальний за створення безпечних умов для фізичного, психічного та соціального благополуччя дитини, а отже, й забезпечення здоров’язберігального середовища шляхом використання як традиційних, так і інноваційних технологій.

Вихователь персонально відповідає за життя і здоров’я кожної дитини, всебічний розвиток. Визначає режим життя вихованців, вчить їх правил особистої гігієни. Навчає вправ гігієнічної гімнастики після денного сну, загартувальних процедур, заохочує до такої діяльності.

Упродовж дня, тижня, місяця, року вихователь визначає комплексний руховий режим відповідно до віку дітей: рухливі та спортивні ігри, вправи, заняття з фізичної культури на денній прогулянці, фізкультурні паузи між заняттями та фізкультурні хвилинки, пішохідні переходи, самостійну рухову діяльність тощо. Разом з інструктором бере участь у закріпленні та вдосконаленні рухових умінь і навичок дітей, у формуванні фізичних якостей та вихованні морально-вольових рис характеру, збагаченні валеологічних знань малят. Бере також участь у проведенні контрольних занять з визначення рівня рухової підготовленості дітей, спортивних розваг або організовує їх сам, коли в штаті немає інструктора.

Завважимо, що за будь-якої умови кожний вихователь повинен мати досить високий рівень професійної компетенції з питань теорії та практики фізичного виховання дошкільнят, вміти методично грамотно проводити всі організаційні форми з фізкультурно-оздоровчої роботи, кваліфіковано планувати та вести облік роботи, комплексно вирішувати оздоровчі, освітні та виховні завдання з урахуванням анатомофізіологічних, психологічних та індивідуальних особливостей дітей, передбачати всі заходи щодо запобігання дитячого травматизму, забезпечувати дотримання малятами правил етикету під час фізкультурних занять.

Завдання вихователя – формувати і повсякчас підтримувати інтерес дітей до самостійної рухової активності, створювати з цією метою розвивальне середовище (йдеться про обладнання фізкультурного куточка, зали, майданчика). Якщо заняття проводить інструктор, вихователь на прогулянках закріплює у дітей навички виконання рухів. Разом із медичними працівниками він контролює стан здоров’я та фізичний розвиток дошкільнят, дбає про їх щоденне перебування на свіжому повітрі. Бере участь у семінарах-практикумах, педагогічних читаннях, консультаціях для батьків з питань фізичного виховання, постійно співпрацюючи з родинами. Ще одна суттєва заувага вихователь повинен дбати і про власну спортивну форму, аби слугувати дітям за наочний приклад.

Музичний керівник, хореограф. Допомагає інструкторові з фізичної культури та вихователеві групи у проведенні фізкультурних занять, ранкової гімнастики, спортивних свят, розваг; бере участь у складанні сценаріїв, підготовці виступів дітей, добиранні музичного супроводу тощо. Здійснює музичний супровід фізкультурних занять та розваг, організовує рухову діяльність дітей з однією із підгруп у той час, коли інструктор чи вихователь працює з іншою підгрупою. Допомагає дошкільнятам порадами, як ліпше опанувати запропоновані вправи, як зробити свої рухи плавними, граційними. Забезпечує наступність музичних занять і занять з фізичної культури в розучуванні гімнастичних вправ, удосконалює під час танцювальних занять такі основні рухи як ходьба, біг, стрибки, закріплює зміст та правила рухливих ігор.

Медична сестра. Забезпечує повсякденний медичний контроль за станом здоров’я дошкільнят протягом усього дня: ранковий прийом, термометрію, обстеження малят, які повернулися після хвороби чи перебували у контакті з інфекційними хворими. Організовує проведення поточної дезинфекції, проводить облік відсутніх дітей, встановлює причини їх відсутності, ізолює хворих дітей та забезпечує догляд за ними в ізоляторі, виконує медичні призначення і процедури відповідно до вказівок лікаря.

Оформлює необхідну медичну документацію, організовує систему медичного контролю за: санітарним станом приміщень, групових кімнат, спортивної зали, фізкультурного майданчика, спортивного знаряддя; руховим режимом дітей відповідно до віку і стану здоров’я; харчуванням та загартуванням, гігієнічним вихованням малят. Проводить фізіологічну дозовану пробу з метою встановлення стану здоров’я дитини та її переведення до іншої медичної групи, бере безпосередню участь у лікарському огляді, здійснює антропометричні вимірювання фізичного розвитку малюків.

Одне з важливих призначень медсестри — санітарно-просвітня робота з педагогами та батьками з актуальних питань організації фізкультурно-оздоровчих заходів, рекомендації щодо дотримання здорового способу життя в сім’ї, контроль за своєчасним проведенням медоглядів працівників дитсадка.

Насамкінець наголосимо: жодна з ланок не може працювати самотужки. Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дитячому садку – це єдина система, де всі, починаючи від керівника і завершуючи самими дітьми, мають діяти злагоджено на засадах співдружності та співтворчості.

Заходи фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному навчальному закладі № 39

№ з/пОрганізаційні форми роботиВікові групиЧас проведення,тривалість

1.Ранкова гімнастика(у літній період – на свіжому повітрі, взимку – в добре провітреному приміщенні)Всі групиЗа розкладом

Ясельна група4 – 5 хв.

ІІ молодша група6 – 9 хв.

Середня група6 – 9 хв.

Старша група8 – 12 хв.

2.Гімнастика після денного снуВсі групи6 – 9 хв.

3.Фізкультурні заняттяВсі групи

Ясельна група15 – 20 хв.

ІІ молодша група15 – 20 хв.

Середня група20 – 25 хв.

Старша група25 – 30 (40) хв.

6.Фізкультпаузи (динамічні перерви)Всі групиМіж заняттями від5 до 10 хв.

7.Загартувальні процедуриВсі групиЗгідно з режимом дня

8.Заняття фізичними вправами на прогулянкахВсі групи (крім тих, які мають заняття з плавання)Щодня

9.Фізкультурні свята(двічі – тричі на рік)Середня група40 – 50 хв.

Старша група50 – 60 хв.

10.Фізкультурні розваги(один-два рази на місяць)Всі групиІІ половина дня

Ясельна група15 – 20 хв.

ІІ молодша група25 – 30 хв.

Середня група30 – 35 хв.

Старша група35 – 40 хв.

11.Походи за межі дошкільного закладу (дитячий туризм)ІІ молодша група15 – 20 хв.

Середня група20 – 25 хв.

Старша група25 – 30 хв. (в один бік)

12.Рухливі ігри (сюжетні, безсюжетні, народні, спортивні)Всі групиЩодня

13.Самостійна рухова діяльністьВсі групиВільні від занять години

14.День здоров’яВсі групиОстання п’ятниця кожного місяця

15.Тиждень здоров’яВсі групиОдин раз на квартал – останній тиждень

16.Індивідуальна робота з фізичного розвитку з однією дитиною чи з підгрупою по 2 – 4 дітейВсі групиЩодня